Про нутрієнти

Досвід розвинених країн

  • Японія
  • США
  • Європа

У першій половині ХХ століття війни та революції виснажили здоров’я мільйонів людей. До 50-х років вітаміни навчилися синтезувати хімічним шляхом і детально вивчили роль окремих вітамінів та мікроелементів. Країни з високим економічним розвитком модернізували сільське господарство та взяли курс на оздоровлення населення. Глобальний wellness-тренд та свідоме ставлення до свого здоров’я стимулюють людей коригувати свій раціон харчування. У той час як ожиріння, діабет та різноманітні хронічні захворювання, пов’язані з неправильним харчуванням, й далі знаходять нових жертв

Вибір на користь здоров’я: Японія та США

Сьогодні японці вважаються нацією довгожителів, проте 50 років тому середня тривалість життя в цій країні сягала 54 та 56 років у чоловіків і жінок відповідно. Жахливі атомні вибухи скоротили рівень народжуваності й збільшили смертність. З 1980-х років уряд Японії почав субсидіювати дослідження, пов’язані з вивченням необхідності макро- та мікроелементів для збалансованого розвитку людини. Так була створена програма по збереженню здоров’я нації.

Збереження фізичного та ментального здоров’я є найвищою цінністю для японців. 90% сучасних японців приймають біологічно активні комплекси. Вони постійно слідкують за збалансованістю раціону, і в результаті тривалість життя нації збільшилася в середньому до 83 років.

75% дорослого населення США застосовують нутрієнти для підтримки загального стану здоров’я. Мультивітамінні комплекси є найпопулярнішою харчовою добавкою. Уряд США контролює маркування нутрієнтів та стандарти якості. 43% населення Німеччини і 59% населення Данії споживають нутрієнти. Європейці роблять акцент на імуномодулятори та пробіотики, які покращують загальний рівень фізичного здоров’я.

Споживання біологічно активних добавок у різних країнах:

  • Японія – 90%
  • США – 75%
  • Данія – 59%
  • Німеччина – 43%
  • Росія – 7-8%
  • Україна – 5-8%

Природно-геохімічні умови та неправильне харчування впливають на кількість споживання мікроелементів населенням. Якщо раціон можна зробити більш збалансованим, то вплинути на низький вміст мікроелементів у ґрунтах країни неможливо.

Йод і селен – світовий досвід

Селен є важливим мікронутрієнтом, необхідним для нормального функціонування щитоподібної залози. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує вживати мікроелемент в добовій нормі 50–70 мкг (мікрограмів). В період вагітності потреба в селені збільшується до 250 мкг для того, щоб забезпечити нормальний внутрішньоутробний розвиток та захистити організм від окислювального стресу. У Європі вживають близько 40 мкг селену на добу, а у США вдвічі більше: 93 і 134 мкг жінки та чоловіки відповідно.

Світовий досвід доводить, що додаткове вживання нутрієнтів позитивно впливає на здоров’я нації. В китайському місті Цидун 20 тисяч осіб отримували харчову сіль, збагачену селеном, протягом 8 років. Коригування раціону призвело до зменшення пухлинних захворювань печінки на 35%.

Селен є синергістом йоду — при дефіциті першого не засвоюється другий. За даними Міністерства охорони здоров’я України, ми з вами споживаємо від 40 до 80 мкг йоду на добу, що є нижчим від норми. Сьогодні в Японії, де у повоєнні роки високий рівень радіації спровокував йододефіцит у населення, добове споживання сягає 20 000 мкг. Основні джерела мікроелементу — морепродукти та їстівні водорості, типові страви для країни.

Культура споживання нутрієнтів в Україні

В Україні культура споживання біологічно активних комплексів знаходиться на низькому рівні, а державних програм щодо збагачення окремих продуктів нутрієнтами не існує. Раніше стан здоров’я людства погіршувався через тривалі війни та недоїдання. Зараз причиною недуг та відчуття постійної втоми є здебільшого напружений графік життя та споживання порожніх калорій. Продукти дають відчуття ситості, але не насичують клітини корисними макро- і мікроелементами.

Українці поки що з недовірою ставляться до вживання нутрієнтів. Тільки 5-8% населення доповнює раціон біологічно активними комплексами. Світовий приклад економічно розвинутих країн показує, що довголіття та загальне фізичне й ментальне здоров’я напряму залежить від збалансованого харчування.